Кожен із нас, мабуть, не раз замислювався над тим, чи побачимося після смерті з рідними й близькими, чи впізнаємо їх та якими будуть наші стосунки. У своїх роздумах о. Яцек Салій ОР нагадує, що в домі Отця недосконала людська любов осягне очищення й повноти, а завдані рани будуть зцілені примиренням.
Одним із важливих способів участі в Літургії є спів. Відомий вислів святого Августина: "Хто співає, той двічі молиться". Дехто додає: "Хто гарно співає". Звичайно, як говорить Святе Письмо, Бог дивиться на серце людини, але що нам перешкоджає поєднати ці речі - гарно співати з усього серця!
У листопаді ми в особливий спосіб згадуємо наших померлих та просимо про милосердя, прощення гріхів і Царство Боже для них. Та чи варто молитися за тих, які вже завершили земний шлях? Чи може це вплинути на їхнє становище? Звертаючись до Старого й Нового Завіту, о. Петро Балог ОР шукає відповіді на ці запитання.
Літургійний спів – це не лише важливий спосіб глибокого переживання спільнотної єдності та молитви Церкви, але й «музична теологія», живий вираз нашої віри. Церква єдиними вустами прославляє Господа, єднаючись із хорами ангелів. Тож за ініціативи о.Томаша Самульніка ОР в Києві з’явилася Школа літургійного співу.
Таємниці Розарію, розповідаючи про Божий задум Відкуплення людства, водночас вплітають нашу особисту історію в історію Спасіння. Колишній Генеральний магістр Ордену о.Тімоті Редкліфф ОР ділиться роздумами та власним досвідом цієї молитви, що займає важливе місце у житті й служінні братів-проповідників.
