Людині властиве прагнення належати до певного гурту, зібрання, товариства, відчувати поряд однодумців. При цьому важливі справжні спонуки й мотивація. Напередодні Страсного тижня о.Тімоті Редкліфф ОР застерігає перед «спокусою натовпу» і нагадує, що в правдивій спільноті друзів Бога кожен здатен віднайти себе.
Попіл на початку Великого посту символічно заземляє, нагадуючи, ким ми є. Однак це не вся правда про людину, як зауважує о. Аллан Уайт ОР. У своїх роздумах він заохочує не боятися скидати маски, наводити лад у своєму житті, стати в правді. Щоб порох нашої людськості, освячений кров’ю Христа, міг спалахнути вогнем Воскресіння.
Любити і бути близько з тим, кого любиш – одне з найбільших прагнень людини. А чого прагне для нас Бог? Звертаючись до Пісні пісень, о. Якуб Гонцяж ОР роздумує про будування справжніх, глибоких стосунків з Богом, яких потребує кожен. Це можливо, якщо ми готові Його пізнавати і довіряти Йому, щоб зрештою Ним захоплюватись.
Світло – це те, чого ми потребуємо щоденно, зовні й всередині, у всіх аспектах нашого життя. У Світлі-Христі виявляється правда про людину та її призначення. У роздумах про принесення Ісуса до храму о. Девід Ґуділ ОР підкреслює символізм поєднання й переміни історії людства в Богові, який став людиною і залишився з нами.
Один із найбільших святих не лише Ордену Проповідників, але й усієї Католицької Церкви вважав дар свободи головною рисою людини, яка живе Духом та Його благодаттю. Напередодні спомину Ангельського Доктора наводимо фрагмент роздумів о. Петра Балога ОР, нагадуючи, що св. Тома може стати і нашим вчителем духовності.
