Наближаючись до Різдва, глибше замислюємось над таємницею Воплоченого Слова та Божої присутності в нашій історії, скеровуємо наші чуття до Бога. Вдаючись до давніх та як ніколи актуальних образів, о. Войчех Сурувка ОР нагадує, що християнство – це дотик Бога, який завжди з нами.
Допомагати молоді зростати у вірі – захопливо й відповідально. Спираючись на власний досвід, о.Войчех Сурувка ОР виокремлює основні аспекти душпастирської праці з молоддю та роздумує над завданнями, які постають перед тими, хто супроводжує молодих людей у їхньому духовному дозріванні та розвитку.
Коли людина, рано чи пізно, стикається із таємницею, страхом та неминучістю смерті, то намагається їй опиратись і часто бунтує. Вдаючись до прикладів зі Святого Письма та літературних творів, о.Войчех Сурувка ОР досліджує сприйняття людьми власної смертності, пов’язані з цим реакції та життєві вибори.
Турбота про вибір життєвих доріг, прагнення певності щодо обраного напряму, пошук авторитетних провідників – ці важливі аспекти духовного життя водночас можуть відвернути від головного – самого Бога. Розмірковуючи над значенням духовного керівництва, о. Войчех Сурувка ОР підкреслює роль літургії, яка провадить нас до Христа.
Християн часто сприймають крізь призму моральності, застосовуючи мірило чеснот і добрих справ. Варто пам’ятати, однак, слова Ісуса про те, що митники й блудниці випереджують нас у Царстві Божому. Чому так? Роздумами про джерело й початок правдивого християнського життя ділиться о.Войчех Сурувка ОР.
