Войовники культури
У контексті сучасного суспільного дискурсу о. Войчех Сурувка ОР розмірковує, чому поняття духовної боротьби є властивим для християн та про що слід пам’ятати, виступаючи на захист тих чи інших цінностей, аби не втратити найважливіше і залишитись учнями Христа.
Християн завжди надихала ідея духовної боротьби. Таке ставлення випливає з реалістичного підходу до життя після первородного гріха. Сатана, що є головним ворогом Бога і людини, завжди буде намагатися нас обдурити. Тому християни закликали до духовної пильності та боротьби зі своїми гріхами й слабкостями. Однак цю боротьбу не можна обмежувати лише простором власної совісті. Гріх, який завжди починається в людському серці, поступово опановує інших людей. Це добре видно з історії, описаної в Книзі Буття: гріх Єви призводить до руйнування стосунків з Адамом, а згодом, у наступному поколінні, до братовбивства.
Нещодавно я прочитав статтю одного відомого євангелізатора, який намагається довести, що войовники культури* не мають нічого спільного з учнями Ісуса. На мою думку, такий підхід до проблеми розмиває справжню лінію розмежування. Наведу тут лише один із його аргументів. Войовники культури зосереджені на боротьбі. Вони борються проти абортів, евтаназії, гомосексуалізму, масонства, комуністів, лівих, іммігрантів, ісламу, гендерної ідеології, ЛГБТ, прийняття Євхаристії стоячи… Натомість учні Ісуса «не зосереджені на боротьбі. Вони сконцентровані на молитві та євангелізації. На Богові. Вони захоплюються любов’ю Отця та прославляють Його. Вони зосереджені на прославі Бога у Святому Духові».
Чому однак позиція перших повинна бути менш християнською, аніж других? Погоджуюсь із тим, що християнство не можна зводити лише до захисту цінностей, проте християни покликані чітко говорити про суспільні гріхи. У цьому можна переконатись, читаючи, наприклад, пророків Старого Завіту, листи апостола Павла чи енцикліки Івана Павла ІІ. Лінія розмежування пролягає не між учнями Ісуса та войовниками культури, а між учнями Ісуса та Його ворогами. Учнями Ісуса можуть бути як «войовники культури», так і «харизматичні євангелізатори», однак і ті, й інші також можуть бути Його ворогами.
о. Войчех Сурувка ОР
__________________
*Войовники культури – особи, які беруть активну участь у захисті чи просуванні певної культури, ідеї, явища або цінностей, котрі, на їхню думку, опинилися під загрозою. Термін виник у Сполучених Штатах Америки в 1980-і роки. Сьогодні його переважно застосовують до активістів, які виступають за традиційний та консервативний порядок денний [прим. перекладача].
Текст вперше опубліковано в часописі «Gość Niedzielny» (вересень 2020)
Переклад з польської: Мар’яна Шіпош