Не бійся темряви

Страх темряви переживав хоч раз у житті, мабуть, кожен. В Україні мільйони людей щоденно живуть у буквальній темряві через постійні обстріли та руйнування. Однак існує темрява набагато глибша, яку може подолати лише «світло велике». Про це нам нагадує о. Юен Марлі ОР, закликаючи перебувати в істинному Світлі, яке прийшло у світ.

Коли люди визнають, що бояться темряви, то, власне кажучи, бояться вони не самої темряви. Лякає те, що в цій темряві може бути. У нашому світі набагато більше світла, ніж це було в давні часи. Та все ж час від часу стає темно, і хто знає, що там ховається?

Існує темрява, яка ніколи повністю не зникає, у якій ми завжди вбачаємо небезпеку і нічого не можемо з цим вдіяти. Це темрява майбутнього. Вона пробуджує надію і страх, що «зустрічаються в Тобі цієї ночі», як співається в одній колядці. Страх – це емоція, що пов’язує нас із майбутнім. Страх виконує певну функцію, допомагаючи нам бути обережними, щоб уникнути непотрібної шкоди. Проте людські емоції можуть жити власним життям. Страх здатен населити темряву такою кількістю уявного зла, що ми заледве зможемо поворухнутися. Так само й надія, якщо виступає як емоція, що протилежна страху, також може обманювати.

У другому розділі Євангелія від Луки – вдруге після вігілійної меси – ми чуємо, як ангел закликає не боятись. Ангели не бояться. Вони живуть у світі світла, ніщо від них не приховане. Натомість ті ангели, які обрали зло, занурені в темряву, однак вони не можуть сховатись у ній від правди. Добрі ж ангели наповнені світлом. Тому для них цілком природно заохочувати нас не боятися.

Ангел з’являється пастухам, які «вночі стояли на сторожі»*. Вони сповнюють пророцтво Ісаї про те, що «народ, який жив у темряві, побачив світло велике». Пастухи перебувають у буквальній темряві ночі, тож вони справді мають підстави для страху. Але ще до того, як ми зустрічаємо пастухів, нам уже трапилась людина, котра боїться. Це імператор Август, який вирішив оцінити масштаби своєї імперії. І до цього його спонукало щось більше, ніж просто бажання насолодитись своєю владою та багатством або ж прагнення краще впорядкувати свої володіння, щоб цього досягти.

Якими б не були історичні передумови запланованого імператором Августом перепису населення, вони мають теологічний сенс. Євангелист Лука, без сумніву, проводить паралель із переписом народу, який звелів провести цар Давид, що було гріхом в очах Бога. Святе Письмо не пояснює нам, чому цар Давид забажав так вчинити, але його воєначальник Йоав, схоже, розуміє це, коли висловлює вагання: «Нехай Господь, твій Бог, додасть народові сто разів стільки, як його є, і нехай очі царя, мого пана, бачать те, одначе чому мій пан забажав того?» (2 Сам 24, 3). Давид же відкриває свою справжню мотивацію тоді, коли йому пропонують вибір покарань. Він каже, що воліє «потрапити в руки Господні, бо його милосердя велике, людям же в руки впасти не хочу!» (2 Сам 24, 4). Отже, Давид хоче полічити свій народ, тому що боїться, як і Август.

Його імперія була набагато більшою, аніж те маленьке поле, яке охороняли пастухи. Але зрештою виявилось, що імперія була саме такою. Просто дуже великим полем. Коли ми чіпляємося за своє «поле» та пов’язане з ним майно, починаємо боятись. Великі часто бояться більше, ніж малі. Схоже, велика сила породжує великий страх. Великі тирани в історії вчиняють звірства, бо бояться. Вони бачать змови скрізь, навіть у власних родинах, і досить часто їм не тільки не вдається захистити себе, але своїми діями вони самі пришвидшують власний крах.

Пастухи, можливо, почувалися наляканими та безсилими, але насправді вони мали набагато більше сміливості, ніж будь-який цар. Тієї ночі імператорові Августу не з’явився жоден ангел, натомість саме пастухам була об’явлена істина. Нас оточує світ світла, що перевершує будь-яку темряву. Ми не бачимо цього, але маємо обіцянку світла в наших серцях. Усі сили цього світу – ніщо в порівнянні з великим воїнством, яке неустанно славить Бога величними піснями. Ця армія несе не битву, а мир усім людям, які готові його прийняти. Ті, хто здатен почути це послання миру, і є людьми доброї волі.

о. Юен Марлі ОР
_______________
* Тут і далі цитати зі Святого Письма наведені за перекладом Івана Хоменка – прим. перекладача.

Текст вперше опубліковано на сторінці проекту Англійської провінції Ордену Проповідників “Torch” («Смолоскип»), що присвячений домініканському проповідництву (грудень 2015)

Переклад з англійської: Мар’яна Шіпош