Таємниця зла
Споконвічне питання про існування зла у світі, сотвореному добрим Богом, особливо гостро постає тоді, коли його найпотворніші й найбільш руйнівні прояви бачимо в нашому житті та житті мільйонів людей саме сьогодні. Звертаючись до Святого Письма, о. Ейдан Ніколс ОР робить ще одну спробу осмислення зла у світлі Надії.
Автора Книги Мудрості хвилюють дві речі – доброта Бога та невідворотність зла. Останнє він визнає цілком відкрито. В улаштуванні світу бачимо чимало критичних недоліків, і це нас бентежить. Бентежить саме своєю нездоланністю, тим фактом, що ми так мало, а часом і зовсім нічого не можемо з цим вдіяти. Проте автор Книги Мудрості також стверджує, що це недосконале творіння пов’язане з Богом передусім Його любов’ю до нього. «Ти любиш усе, що існує, і не бридишся нічим з того, що сотворив; бо якби ти щось ненавидів, то й не витворив би. Як же щось могло б продовжувати існування, якби ти його не забажав був? Або як би щось могло зберегтися, коли б ти його (до існування) не покликав?»* Може здатися, що це дивний спосіб виявити любов. Як всеблагий і всемогутній Бог міг створити світ, у якому існує зло?
Над цим питанням – таємниці зла – замислювались поети, теологи, романісти й містики, починаючи від Йова. Для атеїстів зло не є таємницею, це лише риторичний спосіб опису неприємних фактів. Питання зла стає таємницею тільки тоді, коли ми одночасно визнаємо його невідворотність і всемогутню доброту Бога.
Автор Книги Мудрості пропонує власну версію, яка дозволяє нам певною мірою рухатись далі у пошуках відповіді на це питання. Зло, на його думку, відкриває можливості для нашого особистого вдосконалення. Випробування тих, які страждають, можуть навчити їх, як довірити себе Богові на найглибшому рівні свого єства. Постать Йова, який тут, імовірно, мається на увазі, показує, що ми насправді можемо дозволити Богові сформувати та вдосконалити нас, саме проходячи крізь досвід розчарування й нещастя, через негативні речі, що з нами трапляються.
Та чи вистачить цього для пояснення найгірших проявів зла, що нам відомі, для тих жахіть, про які важко навіть читати? У наші часи їхнім символом став Голокост. Тут нам потрібна допомога, відмінна від тієї, яку ми можемо знайти в Книзі Йова. Як би малоймовірно це не звучало, тут нам може стати в пригоді образ Христа в домі Закхея.
Бо ось Месія Ізраїлю, людське втілення трансцендентної доброти Господа, входить у дім цієї морально вбогої, майже гротескної маленької особи, щоб їсти й пити разом із ним. Те, що Господь увійшов до помешкання Закхея, стає мовби замальовкою, яка показує нам волю Бога – увійти в недосконалості свого творіння та перемінити їх зсередини. Ісус у домі Закхея – ікона Бога, який через Воплочення та Відкуплення входить у досвід творіння, яке страждає, щоб із «цього віку» створити новий світ, світ Віку Прийдешнього, світ Воскресіння, до якого ми сакраментально долучаємося в Церкві.
Спосіб, у який віра Церкви вирішує питання про таємницю зла, полягає в тому, щоб скеровувати вперед, вказувати на остаточне майбутнє, Кінець усіх речей. Згадаймо слова Юліани з Норвіча, які часто повторюють: «Усе буде добре і всі речі будуть добрі». Це не стільки теоретична відповідь на жахіття цього світу, скільки проголошення істини про майбутнє, що дозволяє витримати ці жахіття не лише людям, які про них дізнаються, але й передусім тим, хто особисто досвідчує це у своєму житті.
Люди, які справді в такий спосіб переживають жахіття зла, посідають особливе місце в історії. Страждання Бога, Який став людиною, перемінюють світ також і через страждання чоловіків та жінок, які поєднані з Христом у Його Страстях у тому місці й у той час, в яких кожен із них перебуває. Тож варто визнати, що ті, чиє життя понівечене лихом, можуть виявитись одними з найбільш плідних співдіячів у цій справі. Вони можуть стати носіями «блаженної надії», про яку чуємо в Літургії. Надії, що стає відкупленням творіння і переображенням світу.
о. Ейдан Ніколс ОР
_______________
* Тут і далі цитати зі Святого Письма наведені за перекладом Івана Хоменка – прим. перекладача.
Текст вперше опубліковано на сторінці проекту Англійської провінції Ордену Проповідників “Torch” («Смолоскип»), що присвячений домініканському проповідництву (жовтень 2016)
Переклад з англійської: Мар’яна Шіпош