ПРИЙДИ, ПРИЙМИ І ЖИВИ!
У важкі часи правду про Бога, про себе та про світ можна прийняти лише у смиренні й відкритості на Божу благодать. Роздумуючи про віру й духовну боротьбу в часи війни, о. Войчех Гомулка ОР розповідає про Alive Tour 2022 – новий формат започаткованого минулого року євангелізаційного фестивалю.
«Прийду до Тебе, Господи, і прийму Твою Любов, і піду в цей страшний світ, щоб жити так, як Ти!» – заспівав я увечері 14 липня, через кілька годин після ракетного обстрілу центру Вінниці. За мить до того я звершував Євхаристію, в якій Господь сказав: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас»*. Я також прочитав допис у фейсбуці, в якому хтось, реагуючи на цей черговий акт російського терору, написав: «Ми просто хочемо жити». Це дозволило мені ще краще зрозуміти слова Спасителя: «Візьміть ярмо моє на себе». Господь Ісус не каже нам узяти наше ярмо, але те ярмо, яке несе Він. Таємниця співстраждання полягає більше в тому, щоб долучатися до Його діла, аніж переживати своє, що є вже наслідком того першого, так само, як і розрада та зміцнення, які дарує Його Присутність.
Я пишу про це, намагаючись відповісти на запитання: «Як не втратити віру під час війни?» І я чесно визнаю, що не маю чіткої відповіді, ані навіть не наважуюсь її знайти. З двох причин. По-перше, через те, що я не українець, і з початку війни у мене таке відчуття, що я, хоч і намагаюся, не в змозі до кінця збагнути трагедію народу, яка відбувається на моїх очах. По-друге, мені здається, що справа не лише в збереженні віри, тому це запитання слід сформулювати по-іншому. Ця жорстока і безглузда війна, що живиться брехливою пропагандою, яка, своєю чергою, бере початок ще з витоків російської імперії, справді є випробуванням, котре, як і все, що відбувається з Божого допусту, може очистити і підняти нашу віру, якою б вона не була, на інший рівень. Коли ми запитуємо, як не втратити віру, то в певному сенсі вже допускаємо можливість невіри, що може нас не привести до віри, а радше навпаки. На духовному рівні відбувається своєрідна боротьба за все, бо віра – це ворота до спасіння, але без любові вона стає схожою на шматок металу, що видає глухий звук. Проте, навіть якщо прощення наразі ще не можливе, завжди можливе навернення, тобто можна прийти до Христа – джерела Живої Води, яка очищає, омиває і наповнює.
Слова, котрі я проспівав і про які пишу на початку цієї статті, дають відповідь на заклик: ПРИЙДИ, ПРИЙМИ І ЖИВИ! Саме таким буде гасло прийдешнього Alive Tour 2022, що стане продовженням фестивалю, який стартував рік тому, 7 серпня, у Львові. Коли минулого року біля Порохової вежі ми молилися разом зі святим Домініком про те, щоб він нас послав євангелізувати, я й гадки не мав, що все буде настільки серйозно. Все починалося так само, як і тогоріч. Ідея минулорічної акції з’явилася на Великдень за східним стилем, а цього року 12 червня, тобто на Зіслання Святого Духа за східним стилем, ми ухвалили рішення, що з огляду на війну змінюємо формат. Тож тепер це буде не просто одноденний фестиваль: натомість ми плануємо запросити мешканців і вимушених переселенців у кількох містах західного та центрального регіонів України до греко- і римо-католицьких парафій на євангелізаційно-молитовні зустрічі. Мета цих зустрічей – допомогти прибулим і тим, за кого ми будемо молитись, відкритися на ті дари, які Всемогутній і Милосердний Бог прагне дати нам і всій Україні у ці важкі часи.
Щоб це сталося, передусім треба прийти, що вже є певною формою рішення про навернення. Потім – прийняти правду про себе та про світ, а передусім про Бога, щоб у смиренні відкритися на Його благодать і, зрештою, прийняти рішення про повернення або ж навіть про те, щоби піти кудись, де тепер важко, з надією на Божу Опіку і прагненням любити тих, кого Боже Провидіння поставить на нашій дорозі. Це наслідування не тільки Христа, але передусім Марії, яка після Благовіщення поспішила в гори служити матері пророка, а також Марії Магдалини, котра після зустрічі з Воскреслим пішла звіщати Євангеліє апостолам. Отож, аби це сталося, і ми як творці маємо вийти з нашого дому. Тому після старту у Львові 13 серпня та Івано-Франківську 14 серпня ми поїдемо 17 серпня до Хмельницького та 18 серпня до Вінниці, після цього 21 серпня попрямуємо до Фастова, а напередодні, 20 серпня (дещо в іншому форматі) до Бородянки. У цей час невизначеності нам знадобився місяць на всі необхідні домовленості, і от – знову в останню мить – ми розпочинамо промо-кампанію Alive Tour 2022. До організаторів минулорічного фестивалю долучився Микола, активний парафіянин місцевої Церкви, тож тепер окрім мене (а я радше опікун, аніж організатор) проєкт реалізують четверо осіб.
Цього року ми, домініканці, святкуємо 800-річчя приходу святого Яцека до Польщі, звідки згодом він також прибув і до української землі, щоб звіщати Божу Любов. Вірю, що це також має вплив на реалізацію нашого проєкту, бо о. Адам Шустак OP погодився підтримати нас інформаційно, а Фундація «Малак» (Fundacja MALAK) – матеріально. Підтримка поляків у всьому, і за це ми їм дуже вдячні! Прошу вас про молитву, щоб те, що розпочав Бог у співпраці з нами, Він завершив так, як сам того прагне. І нехай кожен, хто прийде і стане учасником Alive Tour 2022, з Божим благословенням продовжить свій шлях як оновлена Божою благодаттю посудина, наповнена любов`ю та миром, що витікають із ран Воскреслого!
о. Войчех Гомулка ОР
_______________
* Мт 11, 28 – Тут і далі цитати зі Святого Письма наведені за перекладом Івана Хоменка [прим. перекладача].
Переклад з польської: Мар’яна Шіпош