Проповідувати словом і ділом
«Під час війни ми об’єдналися»… Провінційний вікарій о. Ярослав Кравєц OP у нещодавньому інтерв’ю ділиться думками про досвід життя та служіння братів, сестер і мирян у воєнний час, надію та майбутнє України в контексті війни, а також вдячність Домініканській родині та всім доброчинцям по всьому світу.
Під час війни, яка почался в Україні три місяці тому, ми – Домініканська родина – здебільшого залишилися в місцях, де ми жили. Отці та брати-домініканці, особливо в Києві й Фастові, продовжують допомагати біженцям, служать людям у потребі, проповідують Слово Боже.
Хочу особливо згадати про наших сестер-домініканок у Фастові, а також у Чорткові та Жовкві, що в західному регіоні України. Вони дуже відважно служать людям: перебувають з ними поряд, допомагають їм – чи то на кордоні з Польщею, де вони допомагали у перші важкі дні, чи то у Фастові, де під час війни Центр св. Мартіна став головним нашим осередком допомоги людям. Також наші світські домініканці – деякі з них виїхали, деякі вирішили залишитись. Знаю, що багато домініканців-мирян продовжують посилено молитися за мир. А дехто пішов до війська, бо вирішив, що не хоче просто сидіти і дивитись, але хоче захищати Україну.
Війна – це щось страшне. Однак її також можна порівняти з монетою: коли беремо її в руки, то бачимо той чи інший бік. Один із них може бути справді жахливим – там смерть, знищення, самотність, людські терпіння і страждання. Але є й інший бік – там милосердя, надія, взаємодопомога. Коли хтось запитує мене про надію, я завжди вказую на цей інший бік нашого життя. Під час війни ми об’єдналися, показали своїми словами і ділами, що ми разом, ми єдині, ми – за Україну. Що для нас свобода, життя в мирі – це щось дуже важливе, і ми готові заплатити величезну ціну, щоб це осягнути.
Я хотів би дуже щиро подякувати всім, хто допомагає нам, хто турбується про нас. Від самого початку війни багато людей, наших отців, братів, сестер, домініканців-мирян пишуть листи, а також передають кошти на допомогу людям в Україні, які страждають. Ця допомога дуже важлива для нас, дуже важлива для всіх українців. Найгірше під час війни – залишитись самотнім. Ми жодну мить не почувалися самотніми. Дякую всім вам – нашій Домініканській родині в цілому світі за те, що ви були з нами, що молилися за нас, жертвували свої страждання, що збиралися й допомагали біженцям, які виїхали з України, в Польщі та в інших країнах світу. Це такий момент, коли ми об’єдналися разом і проголошували святе Євангеліє про милосердя нашими конкретними вчинками, нашим життям.
о. Ярослав Кравєц OP
Джерело: https://www.facebook.com/ordopraedicatorum/videos/5228915827193275/