Щоб ваших радощів було вщерть
Наприкінці січня Інститут релігійних наук святого Томи Аквінського в Києві традиційно відзначає патрональне свято, вшановуючи свого славетного покровителя – видатного домініканця, Ангельського Доктора, блискучого богослова та майстра мислення. Цьогоріч святкування було особливим, адже 2022-й рік – ювілейний для навчального закладу. Інститут, заснований Орденом Проповідників як середовище, в якому віра і розум можуть одночасно міцніти, розпочав свою діяльність рівно 30 років тому як Коледж католицької теології святого Томи Аквінського.
Тож 22 січня студенти, викладачі, вільні слухачі, випускники, прихильники та друзі Інституту святого Томи зібрались на спільне святкування, що розпочалося з урочистої меси в каплиці святого Гіацинта, яку очолив Його Високопреосвященство архиєпископ Вісвальдас Кульбокас. Апостольський нунцій звернувся до присутніх з проповіддю про молитву, зокрема про ту силу, якої набуває наша молитва, принесена в ім’я Ісуса Христа. «В ім’я моє досі ви не просили нічого. Просіте ж – і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть» (Йн 16,24).
Можна сказати, що молитва в ім’я Ісуса Христа має юридичне значення, адже в такий спосіб ми представляємо Богові нашу молитву вже не просто як нашу, але як молитву Його Сина. У цьому сенсі Ісус залишає нам не тільки заповіт Євангелія та заповіт Жертви – Євхаристію, а й заповіт молитви. Ми віримо не лише в те, що Ісус Христос – Син Божий, Месія, наш Спаситель, але й у те, що ми уповноважені Ним молитися до Бога Отця в ім’я Ісуса, а не в наше ім’я. Якби ми були здатні повністю зрозуміти важливість і глибокий сенс цієї думки, то наш розум і серце надзвичайно б зворушувались щоразу, коли ми молимося.
У цьому нам якраз може допомогти досвід Томи Аквінського, адже цей видатний теолог і домініканський святий завжди переживав свою молитву з великим схвилюванням. З історичних джерел відомо, що нерідко під час молитви святий Тома входив у стан духовного споглядання, який зовні нагадував екстаз і міг тривати досить довго. Саме після одного з таких випадків надзвичайно глибокого молитовного досвіду автор «Суми теології» перестав працювати над цією потужною теологічною працею і промовив усім відомі слова про те, що вважає усе написане ним до цього соломою. З того моменту святий Тома очікував на скоре й остаточне поєднання з Богом, що справді сталося через кілька місяців.
На прикладі святого Томи бачимо різницю між словами людськими й Божими, між людською радістю і небесною радістю. Тож найкращий спосіб відзначити урочистість святого Томи Аквінського – це просити про благодать Святого Духа і для нас, щоб мати мудрість, аби зрозуміти земне й небесне, мати віру, аби молитися з усіх сил та в ім’я Ісуса, і мати внутрішню прихильність нашого розуму й серця до божественних речей, щоб, за словами Ісуса, наших радощів було вщерть. Наприкінці Його Високопреосвященство архиєпископ Вісвальдас Кульбокас закликав вірних просити цих дарів для кожного з нас, молячись одне за одного та за всю Церкву.
Фото: Ірина Савків