Воістину людина
Вже з першого публічного вияву божественної сили й авторитету Ісуса в Кані Галилейській люди очікували від Нього знаків та чудес. Як тоді, так і тепер. Спираючись на відомий біблійний фрагмент, о. Девід Маклін ОР наголошує, що в Христі – істинній людині – Бог підніс і нашу людськість, яку прагне привести до гідності й повноти.
У наш час, коли чимало людей не знайомі з більшістю текстів Святого Письма, весільний бенкет у Кані залишається одним із сюжетів, зрозумілих для всіх. Проповідники часто обирають цей текст для читання під час вінчань. Можливо, це пояснюється тим, що слухачам доволі легко провести паралель між біблійною історією та очікуванням власного весільного бенкету. Крім того, цей фрагмент також можна використати, щоб поставити під сумнів християнський рух за тверезий спосіб життя. Адже Христос, який радо перетворив воду на вино для весільних гостей, безперечно, не може бути проти вживання алкоголю. Знову ж таки, мабуть, тут не варто вступати в суперечки з тими, хто намагається боротися зі згубними наслідками, яких, без сумніву, завдає суспільству зловживання алкоголем.
Для людей, які не знайомі зі Святим Письмом, більша його частина справді видається такою, що не має до них жодного стосунку. Описані там події відбуваються в суспільстві й обставинах, які для них далекі, тож їм важко зрозуміти сенс цих текстів. Люди не знають ні тогочасної географії, ні історії, ані суспільних звичаїв чи релігійних вірувань. З огляду на це, звісно, їм непросто відразу заглибитись у Святе Письмо і зрозуміти його. Для таких людей весільний бенкет у Кані наче виокремлюється на фоні решти біблійних текстів. Ситуація там цілком зрозуміла – весільну гостину вони легко впізнають. У тексті йдеться про те, що зазвичай господар спочатку подає найкраще вино, а вже потім, коли люди цього не помічають, дешевше. Чимало господарів, імовірно, й сьогодні роблять так само! Крім того, сучасна громада схвально оцінює той факт, що нестача вина на весільному бенкеті визнається чимось недобрим. Якби вони змогли допомогти, то охоче б це зробити. Тож в Ісусі вони вбачають героя, який рятує свято.
Декому також може здаватися, що Ісус не дуже неввічливо поводився зі своєю матір’ю, але багато хто схвально до цього ставиться. Ось юнак, який просто хоче повеселитися зі своїми друзями на весіллі, тож втручання матері не зовсім доречне. Ми всі можемо уявити собі подібні ситуації, які трапляються на весіллях у наш час. Отже, якщо слухачі асоціюють себе з читанням, це дає проповіднику можливість далі працювати з текстом. І це, можливо, головна причина того, чому священники полюбляють використовувати саме цей фрагмент під час вінчань. Якщо присутні розуміють сюжет, проповідник має змогу відкрити їм теологічний сенс прочитаного. У тексті про весілля в Кані Ісус з’являється як звичайний юнак. Він ходить на святкування і йому це подобається. Ісус робить те, що й усі молоді люди. Ніхто б, дивлячись на Нього, не подумав, що Він чимось відрізняється.
Бог прагне, щоб ми тішилися нашим людським життям. Справді, Бог хоче привести нашу людськість до повноти її звершення. Він прагне, щоб ми жили гарним і повним життям, а не просто звичайним. Бог хоче дати нам добре вино, а не просто звичайне. Цю повноту життя знаходимо в Ісусі, який є добрим вином. Людське життя не можна применшувати чи заперечувати. Ісус був звичайною людиною і більшу частину свого земного життя провів саме таким. Його божественна природа та авторитет виявлялися в тому, як Він чинив, коли зустрічав лицемірство й неправду. Іншими словами, тоді, коли Він стикався з певним браком людськості в людях – чи то слабким здоров’ям, чи лихими намірами. І зцілював їх.
Деяким справді здавалося, що Ісус може виявитись кимось особливим, але вони не усвідомлювали, що саме його правдива людськість була важливою. Вони прагнули знаків. Хотіли, щоб Ісус довів, що Він – особливий. Але тим, які очікували знаків, Ісус відповів, що вони вже бачили їх чимало. Ми знаємо, що чудо на весільному бенкеті в Кані було першим із таких знамень. Та знак, який люди повинні були побачити – це те, що Ісус був людиною, яка ніколи не мирилися з браком людськості, з лицемірством чи брехнею. Людям варто було побачити гідність Його слів і вчинків, бо саме це свідчило, що Ісус прийшов від Бога, а не жодна з дивовиж, які Він міг вчинити. Але вони цього не помітили. Вони увесь час пили добре вино, однак не оцінили його належним чином. І ми робимо так само, коли погоджуємося на компроміси з неправдою, перетворюючи себе на когось меншого, ніж людина. На відміну від Ісуса, який був воістину людиною.
о. Девід Маклін ОР
_______________
Текст вперше опубліковано на сторінці проекту Англійської провінції Ордену Проповідників “Torch” («Смолоскип»), що присвячений домініканському проповідництву (січень 2022)
Переклад з англійської: Мар’яна Шіпош