ПІЗНАЮЧИ ДУХА СВЯТОГО: ім’я Третьої Особи Трійці

Ким є Святий Дух, як ми розуміємо Його ім’я та що воно означає? Звертаючись до думки св. Августина, св. Томи Аквінського та Йозефа Ратцінгера, у черговому дописі з циклу роздумів про Третю Особу Трійці о. Томаш Самульнік ОР заохочує пізнавати Святого Духа – досконалу єдність, «невимовне сопричастя», діяльну любов Отця і Сина.

Продовжуючи роздуми про Святого Духа, погляньмо на Його імена. І розпочнемо з того, яким ми найчастіше називаємо третю особу Трійці – «Святий Дух». У наших богословських пошуках підемо шляхом, який ще в перших століттях християнства окреслив св. Августин Гіпонський. У період схоластики цей шлях «доктора благодаті» перейняв і поглибив «ангельський доктор» – св. Тома Аквінський, до думки якого ми також звернемось у цьому дописі. Нашим відправним пунктом буде Слово Боже та вчення Церкви, що міститься в Катехизмі Католицької Церкви.

В Євангелії від св. Йоана Ісус, коли говорить про Святого Духа, використовує образ вітру: «Вітер віє, куди забажає, і шум його чуєш, а не відаєш, звідки приходить і куди відходить. Так бо і з кожним, хто народжується від Духа» (Йн 3, 8)*. У такий спосіб Він прагне показати своєму співрозмовникові новизну Того, Хто є особовим Диханням Бога, Божим Духом (пор. ККЦ 691).

Катехизм Католицької Церкви, спираючись на Традицію і досвід Церкви, навчає: «Святий Дух»  – таким є власне ім’я Того, Кому поклоняємось і Кого прославляємо з Отцем і Сином. Церква це ім’я отримала від Господа і визнає його під час хрещення своїх нових дітей» (ККК 691).

Що ж означає ім’я «Святий Дух»? Що воно виражає та які властивості особи визначає?

В іменах Божих Осіб «Отець» і «Син» відображені певні істотні властивості, які підкреслюють єдність Осіб Трійці: наприклад, батьківство і буття сином, принцип/джерело та походження, дарування і прийняття, слово та відповідь. Як бачимо, ці істотні ознаки виражають досконалу єдність стосунків між Отцем і Сином. Де і яким чином у цю єдність помістити Святого Духа? Як розпізнати Його присутність у Святій Трійці?

Святий Августин Гіпонський саме в цій єдності вбачає прояв властивості Святого Духа. Він є тим, що божественне в Богові, що є спільним для Отця і Сина – його сутність полягає в бутті communio Отця і Сина, тобто буття єдністю, «невимовним сопричастям». Саме ця загальна назва – «Дух Святий» – найвідповідніше виражає його властивість, якою і є саме сопричастя, єдність, діяльний союз – communio (пор. Св. Августин, Про Трійцю V, XI, 12 – XII, 13).

 «Коли кажемо «дар дарувальника» або «дарувальник дару», про кожне говоримо у стосунку до іншого. Отже, Святий Дух — це певне невимовне сопричастя (лат. communio — прим. автора) Отця і Сина. І, можливо, саме тому Він має таке ім’я, що його можна застосувати і до Отця, і до Сина, бо як власне ім’я воно виражає те, що є спільним для них, адже і Отець, і Син – Дух, і Отець, і Син – святий. Тому, щоби цим іменем, яке підходить їм Обом, виразити їхнє взаємне сопричастя, Святий Дух називається Даром Обох» (Св. Августин, Про Трійцю, V, XI, 12).

Щодо цієї думки св. Августина про походження імені Особи Святого Духа Тома Аквінський стверджує: «Здається, отже,  що слово «дух» у матеріальних речах означає певне спрямування, рух. Адже і подих, і вітер називаємо духом. Характерною рисою любові є те, що вона зрушує і спрямовує волю закоханого в керунку до того, кого кохають. З іншого боку, святість приписується тим речам, які підпорядковані Богу. Таким чином, оскільки Божественна Особа походить від любові, якою люблять Бога, цій Особі  відповідає ім’я «Святий Дух» (STh I, q. 36, a. 1 corp.). Отже, згідно зі святим Томою, Божественна Особа Святого Духа походить від любові Отця і Сина, а також надає цій взаємній любові динаміки.

Розширмо наше дослідження і погляньмо, як це питання коментує сучасний теолог Йозеф Ратцінгер. В одній зі своїх праць він пише: «Дух – це особа як єдність і єдність як особа […] Дух – це єдність, яку Бог дає Сам Собі, у якій Він дає Себе Самого як дар, у якій Отець і Син навзаєм обдаровують один одного» (JROO I, с. 498). Святий Дух, Communio Отця і Сина, це «невимовне сопричастя» любові є найвищою особовою тотожністю, яка розкриває найглибший зміст імені «Святий Дух». Йозеф Ратцінгер також звертає увагу на те, що наведена вище думка св. Августина відкриває Особу Святого Духа не лише в онтологічному сенсі, як щось нематеріальне. Вказуючи на цілковиту єдність Отця і Сина (communio), Августин показує це передусім у динаміці особових діалогічних стосунків: Отець – Син. Особа Святого Духа підтверджує цей діалог любові.

Як ці досить теоретичні міркування втілюються на практиці в християнському житті, а отже, і в житті Церкви?

По-перше: духовна людина – це та, яка отримала Духа Святого, у якій живе Святий Дух, дарований під час хрещення. У контексті імені «Святий Дух», яке розуміємо як communio – єдність, бути духовною людиною завжди б означало бути тим, хто єднає, творчо (спів)творить спільноту (Церкви, родини тощо). «[…] Стати християнином означає стати communio і таким чином увійти у спосіб існування Святого Духа», — зазначає Йозеф Ратцінгер. Це перший практичний висновок.

Другий, який випливає з першого, спостерігаємо в житті Церкви. Внутрішню реальність єдності самого Бога – спільноти осіб Пресвятої Трійці – слід пов’язувати із сопричастям Церкви, досвідом життя з Богом у церковній спільноті. Саме Дух Святий об’єднує нас у нашому спільному поклонінні Богу, яке найкраще виражається в літургії. Найповнішою мірою воно знаходить своє вираження в Євхаристії (у спільній участі у Причасті). Зустріч з Христом творить спільноту з Ним, а отже, і з Отцем у Святому Дусі. Саме в Церкві і через Церкву Святий Дух чинить людей дітьми одного Отця, таким чином ми стаємо одне одному братами й сестрами. Триєдиний Бог є взірцевим джерелом братерства – communio – між людьми.

Пояснення і наповнення сенсом імені «Святий Дух» у значенні communio дозволяє нам краще зрозуміти Третю Особу Трійці саме в персоналістичному контексті. Той, хто починає пізнавати, ким є Бог, може також пізнати, ким є Святий Дух. Так само тільки той, хто починає досвідчувати у своєму житті, ким є Святий Дух, може стати на початок шляху розуміння того, ким є Бог.

о. Томаш Самульнік ОР

Джерела:

• Катехизм Католицької Церкви
• Святий Августин, Про Трійцю
• Святий Тома Аквінський, Сума теології: Трактат про Святу Трійцю
• Йозеф Ратцінгер, Народ і Дім Божий у вченні св. Августина про Церкву
  

_______________
* Тут і далі цитати зі Святого Письма наведені за перекладом Івана Хоменка – прим. перекладача.

Переклад з польської: Мар’яна Шіпош

Tags: Томаш Самульнік