Великоднє послання Провінційного вікарія
Ісус приходить до своїх учнів у день воскресіння тільки ввечері, хоча вже від самого ранку жінки розповідають про порожній гріб та про ангелів, а Марія Магдалина перебуває під враженням зустрічі з таємничим садівником. Цілий день напруги, запитань, сумнівів. Довгі години смутку в поєднанні з невизначеністю. Як же ця ситуація може нагадувати наше життя, особливо коли в нього входять страждання, хвороби, небезпека смерті.
Цьогоріч безліч людей у всьому світі знову переживають Пасху не так, як це було зазвичай. Страх перед хворобою, а часто також страждання, особисті чи близької людини, перебування в лікарні, обмеження мобільності, втрата праці – все це робить нас схожими на учнів Ісуса, які внаслідок Його смерті втратили відчуття сенсу та безпеки. Очевидно, кожен із них запитував себе: «Що далі? Що буде завтра? Як жити?»
Христос приходить увечері. Він заходить туди, де зібралися учні, незважаючи на зачинені двері. Вони також стають красномовним символом сьогодення. Як християни, ми чимраз більше відчуваємо страх. Зачиняємо двері, аби почуватися в безпеці. Воскреслий Ісус, як колись прийшов до своїх учнів, так і сьогодні приходить до нас. Він стає перед нами і приносить мир. Істинний мир, ціною якого була Його кров, пролита на хресті.
Зауважмо, що Господь Ісус, прийшовши до своїх учнів, не дорікав їм за слабкість та сумніви. Не тримав образи на людей за те, що невинно постраждав. Він з’являється перед ними зі словами: «Мир вам!» Дар миру творить диво. Страх перетворюється на радість. Учні отримують мир, схожий на полум’яний смолоскип, який нестимуть у світ, огорнутий мороком. Ісус вдруге звертається до своїх учнів із посланням миру, що водночас стає їхньою місією: «Мир вам! Як мене послав Отець, так я посилаю вас» (Йн 20, 21). Після цих слів Воскреслий передає учням Святого Духа.
Сьогодні, переживаючи Великдень, важливо, щоб ми почули і прийняли Христове послання миру. Щоб ми прийняли Його дар з відкритими й чистими серцями. Нехай зміцнює нас і звільняє від страху. Однак не зберігаймо цей дар лише для себе – несімо його далі в світ, до людей та місць, які так спрагло потребують миру.
Христос воскрес!
о. Ярослав Кравєц ОР
Провінційний вікарій
Зображення: Іванка Демчук, ікона “Воскресіння”